Січень

22 січень
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31            
2022 рік


Січень
Паління підсічених гілок у Фінляндії, 1893 рік.

Сі́чень, заст. про́синець[1] — перший місяць року[2] в юліанському, новоюліанському та григоріанському календарях. Один із семи місяців, що налічують 31 день.

Назва

Найімовірніше, назва «січень» пов'язана з дав.-рус. сѣча. В давнину цим словом називали ділянку лісу, розчищену від дерев і корчів[3]. Можливість такого етимологічного зв'язку підтверджується українським словом «просіка», а також спорідненими лексемами в інших слов'янських мовах: болг. сечище «ділянка лісу, відведена для вирубки», хорв. sječa, серб. сеча «рубання лісу, лісорозробка». Наймення місяця зумовлене підсіченням дерев перед весняним викорчовуванням, спалюванням залишків та сівбою, що було характерним для підсічно-вогневого землеробства тих часів[4][5]. Таким чином вдавалося одержати кілька високих врожаїв, перш ніж переходити до вирубки та освоювання нової ділянки[6].

Поширеним є пояснення назви тим, що в цьому місяці з силою січуть вітри, морози та сніги[a]. Таке тлумачення, зокрема, подає Я. Головацький у праці «Поділ часу у русинів». Вірогідно, наведена етимологія є народною, бо спростовується наявністю в чеських діалектах аналогічної назви sečen «липень», що позначає пору «січення» трави, сіножаті. Використання в одній зі слов'янських мов назви січень для літнього місяця вказує на її зв'язок із сільськогосподарською працею, звідки й питоме значення «час вирубки лісу»[7].

Споріднені назви вживалися в старослов'янській (сѣчьнь)[b] і старобілоруській (сечень) мовах[7]. Нині подібна назва побутує в хорватській мові (siječanj), а також у деяких діалектах словацької[9] (veľký sečeň, sečeň), македонської (сечко) та болгарської[10] (голям сечко) мов[8]. У давньокиївських і староукраїнських пам'ятках слово сѣчьнъ позначало другий місяць (лютий)[11].

В Остромировому Євангелії січень згадується в заголовку до зачала на свято Обрізання Господнього:

« Мс̑ца єноуара, просиньца рекомааго[4][12][13]. «

Наймення «просинець» трапляється також в інших давньокиївських апракосах і тетрах (у написаннях: просинець, просинць, просинѣць), зокрема в Крилоському та Путнянському євангеліях[14]. У формі просиньць назва завсідчена у Студійському уставі, перекладеному в Києві близько 1070 року[4][15]. Можливо, саме прасл. *prosinьcь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[16]. Більшість дослідників тлумачить слово як похідне від прасл. *sinǫti «засяяти», бо в цей час стає більше сонячного світла[17]. Ця назва місяця досі вживається в деяких покутських говірках[7].

Руські стародруки XVI—XVII століть згадують місяць як: стычень[c] (пол. styczeń), просинец[d], сѣчень[e], сѣрин[f][20]. У вжитку були й інші народні назви: сні́жень, снігови́к, льодови́к, щипу́н, тріску́н[21], а також: лю́тий, сі́чень пе́рший, про́симець / про́зимець[22], про́синь, сту́день, вогневи́к, лютові́й[23].

У більшості мов світу назви січня походять з лат. Ianuarius, на честь Януса — римського бога дверей і воріт. Первісно рік у римському календарі починався з березня, а першим місяцем січень став близько 450 р. до н. е. — за часів Нуми Помпілія, або за децемвірів. До 153 року до н. е. консули вступали на посаду 1 травня і 15 березня, надалі ж — 1 січня[24].

Кліматична характеристика в Україні

Січень — найхолодніший місяць року зі стійким сніговим покривом на переважній частині України, з частими хуртовинами, ожеледдю та туманами. Середня місячна температура повітря складає мінус 1—6 °C, у східних областях, на півночі Лівобережжя та в Карпатах — мінус 7—8 °C, у Криму — від мінус 2 °C до 4 °C.

У першій і другій декаді січня на більшій частині території західних та Запорізької областей здійснюється перехід середньої добової температури повітря через мінус 5 °C в бік зниження; лише на крайньому заході України, у Криму та більшості південних областей цей перехід взагалі не відбувається.

Абсолютний мінімум температури — мінус 23—37 °C, в окремих пунктах східних, північних областей та в Карпатах — мінус 38—42 °C, на узбережжі Криму місцями мінус 13—22 °C. Абсолютний максимум температури — 8—14 °C, на Закарпатті, Прикарпатті та в південних областях — до 17 °C, у Криму — до 21 °C.

Середня місячна кількість опадів — 27—56 мм, на Закарпатті, в Карпатах і горах Криму — до 150 мм.

Найбільша висота снігового покриву звичайно спостерігається в третій декаді січня і становить в середньому 8—15 см, на північному сході країни — до 27 см; на півдні України сніговий покрив нестійкий[25].

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Інші

Див. також

У Вікісловнику є сторінка січень.

Коментарі

  1. Таке розуміння етимології січня відбите в низці прислів'їв і приказок:
    • укр. Січень січе та й морозить, ґазда з ліса дрова возить;
    • біл. Сечень насечець плечи ледом;
    • болг. Сечко сече, марта дере, април кожи продава[7].
  2. Слово сѣчьнь вживалося також у значенні «лютий»[8].
  3. А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[20];
    • Устав молитв. Львів, 1670:
      • Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[20].

Примітки

  1. Просинець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Січень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Сѣча // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 903.(рос. дореф.)
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 3
  4. а б в Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 55—58. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  5. Січень // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — С. 258—259. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Горленко В., Бойко І. Народна землеробська техніка українців. — К., 1971.
  7. а б в г М. Кочерган. З історії українських назв місяців // Мовознавство : журнал. — К. : Наукова думка, 1967. — № 1 (січень-лютий). — С. 50—51.
  8. а б F. R. Miklosich. Die slavischen Monatsnamen. — Wien, 1867. — С. 20.(нім.)
  9. Pôvodné názvy mesiacov.(словац.)
  10. Й. Заимов. Българските народни имена на месеците // Известия на института за български език. — София, 1954. — Т. III. — С. 109.(болг.)
  11. Сѣчьнъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 3. — С. 906.(рос. дореф.)
  12. Остромирово Евангеліе 1056—57 года : Съ приложеніемъ греческаго текста евангелій и съ грамматическими объясненіями / Изд. А. Востоковымъ. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1845. — С. 256. — 623 с.(рос. дореф.)
  13. Остромирове Євангеліє 1056—1057 рр.
  14. Просиньць // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 2. — С. 1567.(рос. дореф.)
    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Материалы для словаря древнерусского языка по письменным памятникам, том 2
  15. «Устав Студийский» по списку XII в. ; Фрагм. / Подгот. к печ. Д. С. Ищенко // Источники по истории русского языка. — М. : Наука, 1976. — С. 228.(рос.)
  16. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.(чес.)
  17. Просинець // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — С. 601. — ISBN 966-00-0590-3.
  18. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.(біл.)
  19. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.(рос. дореф.)
  20. а б в г Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.(рос.)
  21. Січень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 544—545.
  22. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.(пол.)
  23. Січень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 166. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  24. B. Richmond. Time Measurement and Calendar Construction. — 1956. — С. 113.(англ.)
  25. Коротка кліматична характеристика січня. betaren.ua. Процитовано 27 вересня 2021. 
  26. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 5 жовтня 2021. 
  27. Щедра кутя (13 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  28. Василечко в Новий рік в’їжджає (14 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  29. День ясний — хліба чисті (Водохреща, 19 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016. 
  30. І в будень зробимо свято (21 січня) — Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.